Володимир Ілліч Скуратовський
— видатний український композитор та поет, музикознавець-просвітник, піаніст, заслужений діяч мистецтв України, член Національної спілки композиторів України.
Він народився 28 квітня 1963 року у Дніпропетровську в сім’ї педагога та лікаря. Навчатися грі на фортепіано почав вже у віці 7 років, трохи згодом було створено його перші юнацькі твори.
З 1978 по 1988 роки навчався в училищі при Московській державній консерваторії імені П. І. Чайковського, а потім в самій консерваторії.
В 1988–1990 роках викладав музично-теоретичні дисципліни у Красноярській державній Академії музики та театру.
Після повернення у 1990 році до України деякий час викладав у Дніпродзержинському музичному училищі (нині Кам’янський фаховий музичний коледж). Важливою сторінкою біографії В.І. Скуратовського стала його робота протягом 25 років в Дніпровській ДМШ № 6, яка зараз носить його ім’я. Паралельно з цим він викладав музично-теоретичні дисципліни у Дніпропетровському музичному училищі імені М.І. Глінки, а з 2005 року також став старшим викладачем Дніпропетровської академії музики ім. М.І. Глінки (зараз Дніпровська академія музики).
У 1995 році став одним з керівників молодіжного ансамблю скрипалів «Violino», де також був концертмейстером та аранжувальником. З 1999 року — учасник фортепіанного квартету «Консонанс», для якого також створив багато аранжувань.
Водночас Скуратовський активно займався науково-музикознавчою діяльністю та брав постійну участь у міжнародних науково-практичних конференціях та форумах музикознавців. Він став одним із ініціаторів організації та проведення у м. Дніпро Міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні проблеми музикознавства». Головним вектором його науково-дослідницької роботи була оперна, симфонічна та хорова творчість композиторів ХІХ–ХХ століть. Крім власних досліджень, здійснював наукове керівництво над роботами студентів, які брали участь у міжвузівських студентських конференціях.
У 2007 році став пошукачем наукового ступеня кандидата мистецтвознавства кафедри теорії та історії культури Національної музичної академії України (м. Київ).
У 1995 році став одним з керівників молодіжного ансамблю скрипалів «Violino», де також був концертмейстером та аранжувальником. З 1999 року — учасник фортепіанного квартету «Консонанс», для якого також створив багато аранжувань.
Водночас Скуратовський активно займався науково-музикознавчою діяльністю та брав постійну участь у міжнародних науково-практичних конференціях та форумах музикознавців. Він став одним із ініціаторів організації та проведення у м. Дніпро Міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні проблеми музикознавства». Головним вектором його науково-дослідницької роботи була оперна, симфонічна та хорова творчість композиторів ХІХ–ХХ століть. Крім власних досліджень, здійснював наукове керівництво над роботами студентів, які брали участь у міжвузівських студентських конференціях.
У 2007 році став пошукачем наукового ступеня кандидата мистецтвознавства кафедри теорії та історії культури Національної музичної академії України (м. Київ).
«Людина є те, що вона дає іншим людям»
В.І. Скуратовський був постійним ведучим творчих проєктів Дніпровської академії музики, зокрема, Міжнародного музичного фестивалю «Музика без меж».
Багаточисленну слухацьку аудиторію м. Дніпро приваблювали авторські музично-просвітницькі програми «Гурток музикознавчих проблем», «Дискусійний клуб», «Зустрічі з класикою», «Музична вітальня», де Скуратовський виступав як ведучий, соліст та концертмейстер. Також він був багаторічним керівником літературного проєкту «Майстерня слова».
Спільно із дружиною Ольгою Скуратовською створив унікальний музично-педагогічний проєкт «Юна Опера», в якому силами підлітків та молоді було поставлено кілька вистав на основі оперних творів казково-епічної тематики. Популярними авторськими програмами для маленьких слухачів стали «Дитяча філармонія» та «Гра в оперу».
Володимир Ілліч Скуратовський помер 2 червня 2016 року під час концерту в ДМШ № 6 м. Дніпро, де брав участь як ведучий та піаніст.
Того ж року Дніпровській дитячій музичній школі № 6 було присвоєно ім’я В.І. Скуратовського, там же 2018 року відкрито Інтерактивний музей його пам’яті.
Перу Володимира Скуратовського належать твори для симфонічного оркестру, хору, камерні інструментальні та вокальні твори, музика до драматичних спектаклів.
У стилістиці його музики відчувається вплив традицій пізнього романтизму, яскрава театральність, а також деякі тенденції неокласицизму, пов’язані з відродженням та переосмисленням жанру старовинної сюїти.
Помітні пошуки в галузі українських та іспанських національних елементів музичної мови.
Багаточисленну слухацьку аудиторію м. Дніпро приваблювали авторські музично-просвітницькі програми «Гурток музикознавчих проблем», «Дискусійний клуб», «Зустрічі з класикою», «Музична вітальня», де Скуратовський виступав як ведучий, соліст та концертмейстер. Також він був багаторічним керівником літературного проєкту «Майстерня слова».
Спільно із дружиною Ольгою Скуратовською створив унікальний музично-педагогічний проєкт «Юна Опера», в якому силами підлітків та молоді було поставлено кілька вистав на основі оперних творів казково-епічної тематики. Популярними авторськими програмами для маленьких слухачів стали «Дитяча філармонія» та «Гра в оперу».
Володимир Ілліч Скуратовський помер 2 червня 2016 року під час концерту в ДМШ № 6 м. Дніпро, де брав участь як ведучий та піаніст.
Того ж року Дніпровській дитячій музичній школі № 6 було присвоєно ім’я В.І. Скуратовського, там же 2018 року відкрито Інтерактивний музей його пам’яті.
Перу Володимира Скуратовського належать твори для симфонічного оркестру, хору, камерні інструментальні та вокальні твори, музика до драматичних спектаклів.
У стилістиці його музики відчувається вплив традицій пізнього романтизму, яскрава театральність, а також деякі тенденції неокласицизму, пов’язані з відродженням та переосмисленням жанру старовинної сюїти.
Помітні пошуки в галузі українських та іспанських національних елементів музичної мови.
Володимир Скуратовський — автор численних літературних творів (віршів, оповідань, есе). Він є автором та співавтором трьох літературних збірок.
Життєвим кредо В.І. Скуратовського була така фраза: «Людина є те, що вона дає іншим людям». Багатогранний талант митця доповнювався його дивовижним даром щирого спілкування, захопленого служіння людям. Недивно, що в серцях багатьох сучасників зберігається пам’ять про В.І. Скуратовського. Звучать його музика та поезія, силами учнів та колег продовжують жити деякі з творчих проєктів. Дослідженню творчості В.І. Скуратовського було присвячено Круглий стіл на тему «Незавершений діалог: Слово та Музика у творчості Володимира Скуратовського» (2017), Науково-практичні конференції «Роль особистості в контексті сучасного розвитку музики» (2018) та «Творча особистість — надія на майбутнє» (2023).
Музичні та поетичні твори В.І. Скуратовського звучали на численних концертах пам’яті у Києві, Харкові, Одесі, Дніпрі, Кривому Розі, Запоріжжі, Ройтлінгені, Десау, Мюнхені.
Життєвим кредо В.І. Скуратовського була така фраза: «Людина є те, що вона дає іншим людям». Багатогранний талант митця доповнювався його дивовижним даром щирого спілкування, захопленого служіння людям. Недивно, що в серцях багатьох сучасників зберігається пам’ять про В.І. Скуратовського. Звучать його музика та поезія, силами учнів та колег продовжують жити деякі з творчих проєктів. Дослідженню творчості В.І. Скуратовського було присвячено Круглий стіл на тему «Незавершений діалог: Слово та Музика у творчості Володимира Скуратовського» (2017), Науково-практичні конференції «Роль особистості в контексті сучасного розвитку музики» (2018) та «Творча особистість — надія на майбутнє» (2023).
Музичні та поетичні твори В.І. Скуратовського звучали на численних концертах пам’яті у Києві, Харкові, Одесі, Дніпрі, Кривому Розі, Запоріжжі, Ройтлінгені, Десау, Мюнхені.
Контакти:
